1. Вступ.
Реалізації
стратегічної мети - створення конкурентоспроможної економіки України та
забезпечення високого рівня життя громадян потребує активного використання
наукового потенціалу держави у створенні новітніх енергозберігаючих техніки та
технологій, запровадження реально працюючих економічних моделей розвитку
енергоефективної економіки та, на їх основі, вивільнення творчого потенціалу
працівників підприємств до вивільнення потенціалу енергозбереження у всіх
галузях економіки України.
Підвалинами для успішного
та стабільного розвитку суспільства у в будь-якій сфері життєдіяльності є
відповідне законодавство, що чітко відповідає вимогам часу та потребам
суспільства. Розвиток
законодавства у сфері енергозбереження на сьогодні є одним із напрямків
законодавства, що найбільш динамічно розвивається в Україні. Це обумовлено не
тільки відносною новизною цього питання, для пострадянських умов
господарювання, але й швидкими змінами економічних і політичних відносин у
державі.
Необхідність законодавчого врегулювання відносин
суб'єктів господарювання у сфері ефективного використання енергоресурсів в
Україні гостро постала на початку 90-х років. Економічна та енергетична суттєво
вплинули на погіршення ефективності використання енергоресурсів в галузях
економіки України та призвели до усвідомлення актуальності та
безальтернативності реалізація політики енергозбереження в державі.
Наріжним законодавчим актом найвищої сили, що
встановив основи взаємовідносин в економіці держави стосовно ефективності
використання паливно-енергетичних ресурсів та методів заохочення до їх
раціонального використання став Закон України "Про енергозбереження".
Закон України "Про енергозбереження", прийнятий 1 липня 1994 року,
визначив правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження
для всіх підприємств, об'єднань, організацій, та громадян розташованих на
території України.
Законом створено основи регулювання відносин між
господарськими суб'єктами, а також між державою і юридичними та фізичними
особами у сфері енергозбереження, забезпечення заінтересованості підприємств,
організацій та громадян в енергозбереженні, впровадженні енергозберігаючих
технологій. Передбачено створення економічного механізму стимулювання
енергозбереження та закріплення відповідальності юридичних і фізичних осіб у
цій сфері. На жаль, Закон потребував створення відповідних підзаконних
нормативних актів, що конкретизують положення закону відповідно до конкретних
умов господарювання. Це завдання було покладено на центральний орган виконавчої
влади у сфері енергозбереження Державний комітет України з енергозбереження, що
був створений указом Президента України у липні 1995 року. [Укази Президента
України "Про утворення Державного комітету України з
енергозбереження" від 26.07.95 №666/95, "Про положення про Державний
комітет України з енергозбереження" від 6.10.95 №918/95, від 28.12.2000
№1389/99 "Про внесення змін і доповнень до Положення про Державний комітет
України з енергозбереження"].
2. Організаційні засади.
У розвиток Закону України "Про
енергозбереження" протягом першого року діяльності Держкоменергозбереження
вирішуються питання регулятивного характеру та формується система органів
управління у сфері енергозбереження в Україні. На загальнодержавному рівні, для
здійснення контролю у сфері енергозбереження з метою уникнення нераціонального
використання паливно-енергетичних ресурсів України та надання практичної
допомоги підприємствам у зниженні енергоємності виробництва утворено Державну
інспекцію з енергозбереження і її територіальні органи [Постанова Кабінету
Міністрів України від 29 червня 2000 р. №1039 "Питання державної інспекції
з енергозбереження"]. Для надання методичної допомоги суб'єктам
господарювання в регіонах та відслідковування стану справ у сфері енергозбереження
урядом України рекомендовано створити підрозділи з енергозбереження в місцевих
адміністраціях та центральних органах виконавчої влади. Держкоменергозбереження
розроблено типові положення таких підрозділів. [Постанова Кабінету Міністрів
України від 9.01.96 №20 "Про управління сферою енергозбереження",
Наказ Держкоменергозбереження від 6 березня 1996 року №10 "Типове
положення про підрозділ з енергозбереження в галузевому міністерстві і
відомстві". Зареєстровано в Мінюсті 21.03.96 за №130/1155].
Створення чіткого плану дій щодо реалізації потенціалу
енергозбереження в Україні, як і передбачалось Законом України "Про
енергозбереження", було основним завданням Комплексної Державної програми
з енергозбереження" [Постанови Кабінету Міністрів України від 5.02.97 №148
"Про комплексну державну програму енергозбереження України", від 27
червня 2000 р. №1040 "Про невідкладні заходи щодо виконання Комплексної
державної програми енергозбереження України"]. В програмі передбачені
конкретні заходи підвищення ефективності використання паливно-енергетичних
ресурсів в галузях економіки держави. Гострота питання зниження залежності
України від імпорту енергоносіїв акцентувала увагу на скороченні споживання
природного газу підприємствами та широкому використанні нетрадиційних та
відновлювальних джерел енергії. Держкоменергозбереження для вирішення цих
актуальних завдань та встановленні програми дій держави у цій сфері розроблені
відповідні загальнодержавні програми, Програма скорочення споживання природного
газу [Постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.97 №751 "Про Програму
заходів щодо скорочення споживання природного газу"] та Програму державної
підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої
гідро- і теплоенергетики [Постанова Кабінету Міністрів України від 31 грудня
1997 р. №1505 "Про Програму державної підтримки розвитку нетрадиційних та
відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики"].
3. Контроль і відповідальність у сфері
енергозбереження.
Державний контроль у сфері енергозбереження,
встановлено у відповідності із статтею 25 Закону України "Про
енергозбереження", здійснюється згідно з порядком, встановленим Кабінетом
Міністрів України [Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 р.
№1039 "Питання державної інспекції з енергозбереження"]. Державному
контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і
установи по отриманню, переробці, транспортуванню, зберіганню, та використанню
паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України. Особливістю
здійснення контролю у сфері енергозбереження є направленість на надання
практичної допомоги з питань енергозбереження підприємствам та максимальне
зниження примусових заходів з боку контролюючих органів. Така принципова
позиція визначена Держкоменергозбереження у порядку здійснення перевірок
підприємств з питань неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів
[Наказ Держкоменергозбереження від 04 серпня 2000 р. № 64 "Про
затвердження Порядку проведення перевірок ефективності використання
паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та
усунення фактів їх неефективного використання". Зареєстровано в Мінюсті
25.09.2000 за № 653/4874]. Цим порядком визначено порядок дій Державної
інспекції при здійсненні перевірок а підприємства отримали чітко визначений,
вичерпний перелік порушень за які вони можуть бути притягнуті до
відповідальності встановлену законодавством України.
Для стимулювання ефективного використання паливо-енергетичних
ресурсів запроваджено механізм економічної відповідальність підприємств за
неефективне використання енергоресурсів [Постанови Кабінету Міністрів України
від 2 вересня 1993 р. №699 "Про заходи щодо ефективного використання
газу", від 26 жовтня 1996 р. №1308 "Про порядок використання коштів,
одержаних за неефективне використання газу", від 7 липня 2000 р. №1071
"Про деякі заходи щодо раціонального використання паливно-енергетичних
ресурсів"]. Верховною Радою України з метою посилення державного впливу на
ефективність використання енергоресурсів у червні 2001 року прийнято Закон
України "Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про
адміністративні правопорушення".
Закон визначає правові засади відповідальності за
адміністративні правопорушення у сфері використання паливно-енергетичних
ресурсів у частині марнотратного їх споживання та недотримання вимог щодо
ефективності використання, а також за неефективну експлуатацію паливо- і
енерговикористовуючого устаткування, зокрема:
· порушення теплоізоляції під'їздів житлових
будинків, споруд та інженерних об'єктів в частині відхилення від проектних
рішень, яке зумовлює її погіршення в опалювальний сезон;
· недотримання вимог щодо ефективності
використання паливно-енергетичних ресурсів на стадії проектування;
· перевищення граничних норм споживання
паливно-енергетичних ресурсів;
· невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної
інспекції з енергозбереження.
Введенні в дію нормативно-правові акти дозволяють
здійснювати контроль у сфері енергозбереження на якісно новому рівні та надали
ефективні важелі впливу, у вигляді економічних санкцій, до споживачів, що
неефективно використовують ПЕР.
4. Нормування, стандартизація, експертиза.
Уважний аналіз тенденцій у суб'єктів господарювання
щодо ефективності енергоресурсів дає можливість оперативно реагувати на зміни
ринкових умов та коректувати реалізацію енергозберігаючої політики. Засобом до
оперативного реагування служить система нормування питомих витрат паливно-енергетичних
ресурсів на виробництво продукції запроваджена рішенням Кабінету Міністрів
України [Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. №786
"Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у
суспільному виробництві"] та ряд нормативних документів
Держкоменергозбереження [Накази Держкоменергозбереження від 14 жовтня 1997 р.
№93 "Про затвердження Основних методичних положень з нормування питомих
витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві", від
05.07.99 №58 "Про затвердження міжгалузевих норм питомих витрат
електроенергії на виробництво продукції деревообробки", зареєстрований у
Мін'юсті 6 серпня 1999 р. за №539/3832, від 25 жовтня 1999 р. №91 "Про
затвердження Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для
установ і організацій бюджетної сфери". Зареєстровано в Мінюсті 17 березня
2000 р. за № 175/4396. Внесено до державного реєстру 17 березня 2000 року за №
175/4396]. За погодженням з Держкоменергозбереження розроблено понад 100 галузевих
та регіональних методик. Використання системи нормування питомих витрат
дозволяє об'єктивно оцінювати ефективність використання паливно-енергетичних
ресурсів підприємствами та застосовувати до них відповідні заходи
відповідальності або методи економічного стимулювання.
Система нормування питомих витрат служить на сьогодні
механізмом подолання витратного механізму формування тарифів при наданні
комунальних послуг. Держкоменергозбереження затверджено граничні питомі норми
витрат палива для опалювання котлів, які експлуатуються в Україні. Таким чином
передбачено, що до тарифу будуть включатися лише визначені науково обгрунтовані
технологічні втрати, а понаднормативні мають покриватись за рахунок прибутку,
що створить заінтересованість підприємств до зниження витрат палива. Для
зниження витрат енергоресурсів у бюджетній сфері Держкоменергозбереження
розроблено Міжгалузеві норми споживання електричної та теплової енергії для
установ і організацій бюджетної сфери.
Іншим механізмом стимулювання споживачів до підвищення
ефективності використання енергоресурсів є стандартизація. Для виведення з
експлуатації застарілих енергоємних технологій та обладнання запроваджуються
нові стандарти, які таким чином, стимулюють прискорення розвитку техніки та
технологій, підвищення їх енергоефективності. Прикладом може бути запровадження
стандартів на виробництво нових будівельних конструкцій чи виробництво
новітньої техніки, які встановлюють максимально допустимий рівень
енергоспоживання. На сьогодні розроблені базові для енергозбереження стандарти.
Проводиться робота щодо гармонізації вітчизняних стандартів з енергозбереження
з міжнародними та національними стандартами промислово розвинутих країн. На
сьогодні у сфері енергозбереження діють біля 40 національних (ДСТУ), та понад
60 міждержавних (ГОСТ) стандарти.
Запроваджено проведення експертизи з енергозбереження
на стадії проектування та приймання в експлуатацію закінчених будівництвом
об'єктів державної форми власності [Постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня
1992 р. № 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених
будівництвом об'єктів державного замовлення", від 17 березня 1998 р. № 326
"Про внесення змін до Положення про порядок прийняття в експлуатацію
закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення", від 15 липня 1998
р. №1094 "Про державну експертизу з енергозбереження", від 17 серпня
1998 р. № 1308 "Про Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів
будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи", Наказ
Держкоменергозбереження від 9.03.99. №15 щодо затвердження "Інструкції про
порядок передачі документації та здійснення державної експертизи з
енергозбереження", зареєстрований у Мін'юсті 06.05.99 за №292/3585].
Створення нормативно-правової бази стосовно проведення експертизи дало
можливість впливати на майбутнє енергоспоживання промислових об'єктів та
господарських будівель, ще на стадій проектування і унеможливити закладення у
проекти застарілої техніки та конструкційних матеріалів. Фахівці Державної
інспекції з енергозбереження в подальшому приймають участь у роботі робочих та
державних комісій з прийняття в експлуатацію об'єктів закінчених будівництвом
та реконструкцією.
5. Освіта у сфері енергозбереження.
Популяризація енергозбереження.
Поступово відбувається зростання усвідомлення
важливості для України питань енергозбереження як пересічних громадян України
так і найвищих посадових осіб органів виконавчої та законодавчої влади в
державі. Безперечно, цьому сприяють заходи щодо підвищення громадсько-освітнього
рівня у сфері енергозбереження, що реалізуються спільними діями
Держкоменергозбереження та Міносвіти та прийняті в державі програми освіти
населення України з енергозбереження та підготовки кадрів у сфері
енергозбереження [Накази Міносвіти та Держкоменергозбереження від 7.05.97
№137/45 "Про першочергові заходи щодо підвищення громадсько-освітнього
рівня у сфері енергозбереження", від 21.08.99 р. №305/73 "Про
затвердження Програми освіти населення України з енергозбереження"]. Створено
мережу регіональних центрів з енергозбереження та енергоменеджменту.
Цьому сприяє і робота Держкоменергозбереження в
напрямку популяризації енергозбереження. У 2000 році Держкоменергозбереження
започатковано щорічне проведення широкомасштабної програми розгортання
пропагандистських заходів з енергозбереження: з проведенням заходів масового
характеру в Національному комплексі "Експоцентр України" та містах
України. Регулярно проводиться інформування населення через засоби масової
інформації про нагальні проблеми енерговикористання та енергозбереження, наявні
енергозберігаючих технології та обладнання.
За допомогою TACIS реалізується проект створення
Національної мережі з енергозбереження, що надасть доступ підприємств та
громадян до інформації про реалізацію державної політики з енергозбереження в
Україні. Суб'єкти господарювання отримали доступ до інформації про
найефективніше енергозберігаюче обладнання та технології.
6. Енергозбереження у бюджетній сфері.
Положення Закону України "Про енергозбереження"
розширено Указом Президента України від 16.06.1999 р. №662 "Про заходи
щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та
казенними підприємствами". На його основі вдалось урегулювати на
нормативному рівні проблему, не визначену згаданим Законом, - проведення
енергетичних обстежень [Наказ Держкоменергозбереження від 12.05.97 №49
"Щодо Тимчасового положення про порядок проведення енергетичного
обстеження та атестації спеціалізованих організацій на право його проведення".
Зареєстровано в Мінюсті 2.09.97 за №375/2179, Постанова Кабінету Міністрів
України від 30.11.99 р. №2183 "Про скорочення енергоспоживання бюджетними
установами, організаціями та казенними підприємствами", Наказ
Держкоменергозбереження від 15.09.99 №78 "Про затвердження порядку
організації та проведення енергетичних обстежень бюджетних установ, організацій
та казенних підприємств та порядку організації та проведення тендерів на
здійснення енергетичних обстежень бюджетних установ, організацій та казенних
підприємств"; зареєстровані у Мінюсті 15 грудня 1999 р. за №871/4164 і
872/4165]. Сьогодні в Україні розгорнута мережа спеціалізованих організацій з
проведень енергетичних обстежень, яка включає понад 100 таких
організацій.
Верховна Рада, у 2000 році, уперше передбачила
інвестиції на енергозбереження в державному бюджеті. Таким чином, запроваджено
ще один потужний важіль впливу на зменшення енергоспоживання у бюджетній сфері.
Прийнято нормативно-правові акти, які встановлюють наступний порядок
використання бюджетних асигнувань на виконання енергозберігаючих проектів, що
визначає порядок підготовки, виконання та фінансування проектів з
енергозбереження за рахунок коштів державного бюджету. Запроваджено відкритий
для всіх суб'єктів господарювання, всіх зацікавлених осіб порядок при якому
проведення попереднього відбору енергозберігаючих проектів у бюджетній сфері
здійснює Держкоменергозбереження за показником найбільшої економічної
ефективності від реалізації проекту, а затвердження відбувається на засіданні
Міжвідомчої групи з координації здійснення особливо важливих енергозберігаючих
проектів, діє при Кабінеті Міністрів України [Розпорядження Кабінету Міністрів
України від 15.11.2000 р. №451-р "Про утворення Міжвідомчої робочої групи
з координації здійснення особливо важливих енергозберігаючих проектів",
Постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2001 р. №241 "Про
використання асигнувань нормативно-правові акти виконання енергозберігаючих
проектів"].
7. Міжнародне співробітництво.
Міжнародний досвід у сері енергозбереження може
суттєво допомогти Україні в питаннях підвищення ефективності використання
енергоресурсів у національній економіці. Промислово розвинені країни з початку
70 - х років розпочали реалізацію активної енергозберігаючої політики та здобули
значний досвід. Використання їхнього досвіду проходить в Україні через
реалізацію ряду програм міжнародної допомоги. Найбільш значимі з них є: проект
"Енергозбереження в громадських будівлях м. Києва", який призначений
для впровадження швидкоокупних енергозберігаючих проектів у адміністративних і
громадських будівлях, підпорядкованих Київській міськдержадміністрації, проект
"Усунення бар'єрів до зниження викидів парникових газів шляхом підвищення
енергоефективності систем централізованого теплопостачання у м. Рівне", що
реалізується за підтримки Програми розвитку ООН та Глобального екологічного
фонду та проект створення Національної мережі з енергозбереження, що
створюється за допомогою TACIS.
Значного імпульсу в питаннях залучення інвестицій у
сферу енергозбереження надало створення УкрЕСКО [Закон України "Про
ратифікацію Кредитної угоди (Фінансування Української енергозберігаючої
сервісної компанії (УкрЕско) між Україною та Європейським банком реконструкції
та розвитку" від 13.05.99, №648-XIV, Постанова Кабінету Міністрів України
від 20 грудня 1997 р. №1422 "Про створення Української енергозберігаючої
сервісної компанії"]. В Україні започатковано популярний в промислово
розвинених країнах механізм енергозбереження на основі перфоманс-контракту та
повернення коштів у результаті економічного ефекту, який досягається у
замовника проекту.
Перший практичний досвід діяльності УкрЕСКО, який
свідчить, що в Україні, попри недосконалість законодавчої бази щодо залучення
іноземних інвестицій, є значний ринок для розгортання діяльності
енергозберігаючих сервісних компаній.
8. Досягненні результати.
В державі встановилась чітка та стабільна тенденція до
створення та утвердження енергоефективної економіки та забезпечення
енергетичної безпеки України. Проведена робота дає свої позитивні результати.
Внаслідок вжитих заходів тенденція невпинного зростання енергоємності ВВП
переломилась і в останні роки спостерігається щорічне її зменшення на 1-2
відсотки.
Цьому свідчення і зростання уваги вищих органів
законодавчої та виконавчої влади до проблем енергозбереження. Посиленню та
розширенню законодавчої бази і сфері енергозбереження. Верховною Радою сприяв
прийнятий Закон України "Про альтернативні види рідкого та газового
палива" від 14.01.2000 р., яким визначено правові, соціальні, економічні,
екологічні та організаційні засади виробництва і споживання альтернативних
видів рідкого та газового палива на основі залучення нетрадиційних джерел та
видів енергетичної сировини.
У 2001 році Верховною Ради України прийнято Закони
України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні
правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства
про енергозбереження" та "Про альтернативні джерела енергії".
Прийняття цих законопроектів безумовно позитивно вплине на підвищення
енергоефективності національної економіки та розширить законодавчу базу
енергозбереження.
Загалом на сьогодні сферу енергозбереження регулюють 7
Законів України. У розвиток законодавства енергозбереження, створено понад 50
нормативно-правових актів та 100 методичних документів, а також діють 40
національних (ДСТУ), та понад 60 міждержавних (ГОСТ) стандарти.
Оцінюючи розвиток нормативно-правової бази
енергозбереження можна констатувати, що практично всі положення Закону України
"Про енергозбереження", які вимагали подальшої конкретизації в інших
законодавчих актах, на сьогодні практично урегульовано. Виняток складає
практично єдине положення - створення економічного механізму енергозбереження, що
передбачає втручання у систему оподаткування з точки зору стимулювання
енергозбереження.
Саме на врегулювання цього питання зосереджено увагу
розробленого Комітетом пакету законопроектів щодо внесення змін і доповнень до
Законів України "Про енергозбереження", "Про оподаткування
прибутку підприємств" і "Про систему оподаткування", який
передбачає створення фондів енергозбереження підприємств за рахунок економії
коштів, що досягається у результаті запровадження енергозберігаючих заходів.
Такий підхід дозволяє уникнути скорочення надходжень до державного бюджету і
відповідає за своїми підходами міжнародному досвіду.
Прийняття подібного економічного механізму
енергозбереження створить реальну зацікавленість підприємств в
енергозбереженні. Промисловість України отримає шанс здійснити енергійний крок
щодо зниження енергоємності свого виробництва завдяки реалізації потенціалу
енергозбереження, виведенню з експлуатації основних фондів, що морально і
технічно застаріли та відпрацювали свій термін експлуатації, використанню
новітніх досягнень техніки та технологій. При недооцінці цього важливого
моменту процес підвищення конкурентоспроможності економіки може розтягнутися на
довгі роки і не гарантуватиме успіху держави на світовому ринку.
Доцільність та життєздатність подібного механізму
стимулювання енергозбереження в Україні доведено першими успішними результатами
впровадження Положення про матеріальне стимулювання колективів підприємств за
економії паливно-енергетичних ресурсів затвердженого спільним наказом
Держкоменергозбереження та Мінекономіки [П-41]. Система матеріального
стимулювання працівників підприємств за економію енергоресурсів, уже реально
працює та створює умови для вивільнення творчої ініціативи працівників
підприємств та заохочує їх до ефективного використання енергоресурсів.
9. Україна на шляху до Європейського Союзу.
З початку 70 - х років, коли під час нафтової кризи
ціни на нафту збільшились в 4 рази, країни Європейського Союзу (ЄС) розпочали
реалізацію активної енергозберігаючої політики. Завдяки прийняттю та реалізації
програм підвищення ефективності використання енергоресурсів промисловістю,
посиленням вимог до енергоефективності в будівництві, підвищенню цін на
енергоносії, активній популяризації енергозбереження вдалось значно скоротити
споживання енергоресурсів. В більшості країн, при практично не змінних
показниках споживання енергоресурсів, вдалося збільшити свій валовий внутрішній
продукт у 1,5 - 2 рази. Україна на шляху до набуття статусу члена європейського
співтовариства має адаптувати українське законодавство до вимог ЄС. Таким чином
Україна може на законодавчому рівні перейняти найкращий, перевірений на
практиці, досвід країн, що уже протягом десятиріч успішно реалізовують державну
енергозберігаючу політику. В цьому напрямку Держкоменергозбереження
завершується розробка змін та доповнень до закону України "Про
енергозбереження". Передбачається включення правових стимулюючого
характеру з урахуванням практичного досвіду державного управління сферою
енергозбереження країн Європейського Союзу. Введення запропонованих вимог до
нормативно-правового поля України дозволить забезпечити ефективне
функціонування ринкових механізмів, які орієнтовані на ринок ціноутворення і
більш повно відображають екологічні витрати та вигоди енергозбереження,
стимулювання інвестицій у сферу енергозбереження, впровадження механізмів
фінансування заходів підвищення енергетичної ефективності (введення податкових
пільг, перфоманс-контрактних операцій), створення системи енергоефективного маркування
енергоємного обладнання, запровадження посади енергоменеджера на підприємствах.
В умовах обмеженості обігових коштів підприємств, залучення інвестицій у сферу
енергозбереження, на впровадження енергозберігаючої техніки та технологій є
основною проблемою сьогодення в економіці України. Передбачається запровадження
популярного в промислово розвинених країнах механізм енергозбереження на основі
фінансування енергозберігаючих заходів третьою стороною - механізмі загального
забезпечення послуг з енергетичних обстежень, установки, експлуатації,
технічного та фінансового обслуговування за рахунок інвестицій у підвищення
ефективності використання енергії, при відшкодування витрат на ці послуги
повністю чи частково за рахунок отриманої економії паливно-енергетичних
ресурсів.
Використовуючи цей механізм власне підприємства не
витрачають власних коштів на модернізація виробництва і, як наслідок, в
подальшому зниженні енергоспоживанні.
Таким чином, здійснюючи адаптацію законодавства
Держкоменергозбереження пропонує внести в Закон України "Про
енергозбереження" додаткову статтю яка б визначила механізм стимулювання
державою створення ЕСКО компаній та забезпечення сприятливих умов поширення
механізму фінансування енергозберігаючих заходів третьою стороною, в тому числі
через спрощення процедур отримання кредитів для ЕСКО компаній та оподаткування
залучених коштів на основі особливих умов залучення інвестицій у сферу
енергозбереження згідно законодавства.
Передбачається, що механізм утворення, атестації ЕСКО
компаній, порядок їх функціонування, процедуру отримання кредитів та перелік
енергозберігаючих заходів, що реалізуються ЕСКО компаніями на які поширюється
механізм пільгового оподаткування будуть визначатися у порядку встановленому
законодавством.
У зв'язку з активним розвитком в Україні галузевих
асоціацій, та нещодавно законодавчому визначенні їх повноважень, існує реальна
можливість, через добровільні угоди, залучити до діяльності у сфері
енергозбереження цих галузевих об'єднань. Уряд держави може використовувати
різні механізми стимулювання учасників до виконання своїх зобов'язань. Це може
бути і надання деяких економічних переваг в майбутньому при умові виконання
учасниками поставлених угодою цілей. Наприклад галузь розробляє новий енергоефективний
вид техніки, технології чи матеріалу, після чого встановлюються нові стандарти,
які зобов'язують інші галузі використовувати техніку за показниками не гіршими
ніж розроблена. Це може бути і рекламна підтримка виробників при запровадженні
енергозберігаючих заходів чи інша підтримка виробників як лідерів виробництва
енергозберігаючої техніки.
Пропонується включити додаткову статтю, яка б
визначала компетентність суб'єктів, що можуть та будуть укладати подібні угоди
та механізм та порядок створення державою для учасників угоди надання пільг,
рекламно-інформаційної підтримки щодо реалізації заходів з енергозбереження та
поширення їх досвіду у сфері енергозбереження.
Правильне, направлене на стимулювання енергозбереження
встановленням цін на енергію є особливо важливим з точки зору використання
енергоресурсів і повинно здійснюватись з належним врахуванням ринку та реальних
затрат.
Пропонується створення в Україні законодавчих підстав
запровадження такого порядку утворення споживчих цін на паливно-енергетичні
ресурси, який би базувався на принципах: встановлення цін на
паливно-енергетичні ресурси на основі їх реальної вартості, що будуть
стимулювати максимальне скорочення витрат паливно-енергетичних ресурсів та їх
нераціональне споживання; заохочення постачальників наливно-енергетичних
ресурсів до встановлення та застосування структури тарифів, що буде стимулювати
зниження скорочення їх споживання; врахування у споживчих цінах
енергозберігаючої складової ціни на паливно-енергетичні ресурси; коригування
споживчих цін в залежності від якості паливно-енергетичних ресурсів.
Передбачається запровадження практики обов'язкових
енергетичних обстеженнь підприємств з річним споживання паливно-енергетичних
ресурсів понад визначену величину, що поставить служби енергоменеджерів на
якісно новий рівень та безумовно вплине не роботу підприємства щодо підвищення
ефективності використання енергоресурсів.
Висновки обов'язкових енергетичних обстежень
приймаються підприємствами до обов'язкового виконання та контролюються органом
державного контролю у сфері енергозбереження. За невиконання висновків
обов'язкових енергетичних обстежень на підприємства накладаються економічні
санкції, що стягуються у встановленому цим законом порядку.
Періодичність, порядок проведення обов'язкових
енергетичних обстежень та величину річного споживання паливно-енергетичних
ресурсів, що визначає обов'язковість енергетичних обстежень, встановлюється
відповідно до законодавства.
Одним із таких механізмів поширення інформації про
переваги енергозбереження є система енергоефективного маркування побутових
товарів за величиною енергоспоживання. З цією метою ЄС прийняв Директиву
92/75/ЕЕС, обов'язкову для виконання всіма країнами членами ЄС. Система
маркування не тільки інформує населення про об'єми споживання енергоресурсів
але й стимулює виробника до виробництва більш енергоефективної продукції.
Держкоменергозбереження планує і в Україні,
запровадити систему інформування споживачів стосовно енергетичної ефективності
товарів, що пропонуються для продажі на основі енергоефективного маркування.
Враховуючи досвід країн, що уже реалізовують вказану систему розробляється
механізм визначення енергоефективності обладнання, впровадження та поширення
енергоефективних етикеток.
У цьому році буде розроблено стандарт України
"Енергозбереження. Енергетичне маркування енергоємного обладнання.
Загальні вимоги", який врахує рекомендації та директиви ЄС щодо
впровадження даної системи. Таким чином Комітет реалізовуючи новий напрям
енергозберігаючої політики в Україні повністю адаптує його до вимог ЄС.
Для створення повної вертикалі законодавчого
забезпечення цієї діяльності в Україні пропонується внести до Закону України
"Про енергозбереження" додаткову статтю яка б врегулювала питання
порядку здійснення маркування, встановлення переліку обладнання, технологій,
матеріалів та будівель, що підлягають обов'язковому маркуванню та сертифікації,
та механізм поширення інформації. Передбачається, що у випадку порушення порядку
визначення показників енергоефективності та механізму поширення інформації
порушники встановленого порядку маркування несуть відповідальність відповідно
до законодавства.
Доцільність децентралізації, при визначених умовах,
виробництва тепло- та електроенергії, доведена всім спеціалістам у цій галузі в
Україні. Такого ж висновку країни ЄС дійшли кілька десятиріч тому і продовжують
стимулювати розвиток спільного вироблення тепла та електроенергії.
Пропонується включити ряд положень направлених на сприяння
збільшенню комбінованого вироблення тепла і електроенергії та децентралізації
систем теплопостачання для забезпечення побудови енергоефективних систем
теплопостачання населених пунктів та зниження втрат паливно-енергетичних
ресурсів під час вироблення та транспортування теплової енергії.
10. Перспективні напрями розвитку
законодавства у сфері енергозбереження.
Держкоменергозбереження розвиваючи законодавчу базу
енергозбереження для подолання існуючих бар'єрів працює над запровадженням ряду
механізмів переорієнтації свідомості громадян України, керівників підприємств
та органів державної влади на пріоритетність енергозбереження в повсякденній
діяльності. Настала нагальна необхідність сформувати та запровадити систему
управління енерговикористанням, яка перш за все буде сприяти встановленні
пріоритетів енергозбереження перед введенням в дію нових генеруючих потужностей
чи енергоємного обладнання. Доцільне включення до обов'язків енергопостачальних
компаній щодо постачання енергоносіїв також виконання перфоманс-контрактингу
щодо запровадження енергозберігаючих проектів у споживачів як частину їхніх
основних завдань, що дозволяє знизити пікові навантаження енергосистем з
одночасним підвищенням ефективності використання енергоресурсів споживачами.
Досвід діяльності у сфері енергозбереження в країнах Європейського Союзу
свідчить про необхідність запровадження посади енерегоменеджера на промислових
підприємствах та проведення регулярного обстеження енергоємних підприємств та
обладнання понад визначену.
В Україні уже сформовано мережу спеціалізованих
енергообстежуючих організацій, діє Державна інспекція з енергозбереження і
тепер пропонується завершити формування замкненої структури контролю,
обстеження, надання рекомендацій щодо ефективності використання енергоресурсів
та формування механізму фінансування енергозберігаючих заходів.
Пропонується визначити за необхідне наявність служби
енергоменеджерів на енергоємних підприємствах, що мають забезпечити
впровадження енергозберігаючих заходів на підприємствах; реалізацію економічних
механізмів енергозбереження у виробничій діяльності суб'єктів господарювання;
заохочення керівництва до реалізації енергозберігаючих заходів, та підвищення
ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів; участь у поширенні
передового досвіду у сфері енергозбереження.
Одним із механізмів стимулювання енергозберігаючого
напрямку розвитку паливно-енергетичного комплексу може бути перехід на
визначення ціни на енергоресурси не за обсягами видобутку чи генерації, а
виходячи із енергетичних характеристик енергоресурсів. Яскравим прикладом
подібного механізму може бути встановлення цін на вугілля на основі
калорійності (ккал), що значно спростить вирішення існуючої сьогодні проблеми
постачання неякісного вугілля. Існує необхідність в формуванні мережі
регіональних ЕСКО - компаній для реалізації енергозберігаючих контрактів.
Створення такої мережі буде сприяти спрощені роботи інвесторів щодо реалізації
енергозберігаючих проектів.
Іншим шляхом формування бажаного паливно-енергетичного
балансу є використання нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії.
Використання відновлювальних джерел енергії поряд із місцевими видами палива
дозволить значно знизити рівень втрат енергоносіїв при транспортуванні у віддалені
райони, знизить матеріальні затрати на будівництво транспортних мереж,
підвищить рівень енергозабезпечення як реґіонів так і в цілому держави,
підвищить конкуренцію серед виробників та постачальників енергоресурсів, що
безумовно призведе до підвищення енергетичної ефективності
паливно-енергетичного комплексу та зниження потреб в імпортуванні
енергоресурсів.
Висновки
Реалізація державою енергозберігаючої політики вимагає
цілеспрямованої, скоординованої діяльності в кількох напрямах, потребує
регулювання з боку держави в тих випадках де ринкові механізми не дають
належного ефекту, а інколи і прийняття непопулярних примусових управлінських
рішень, як тимчасових заходів.
Створення стабільного стимулюючого
нормативно-правового поля у сфері енергозбереження, створення механізмів
залучення інвестицій у сферу енергозбереження дозволить значно підвищити
зацікавленість суб'єктів господарювання до реалізації енергозберігаючих
проектів, підвищить ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів,
конкурентоспроможність продукції вітчизняного виробництва та безумовно буде тим
чинником, що сприятиме створенню високотехнологічної енергоефективної економіки
та забезпечить підвищення рівня життя громадян України.
Проте, створення такого, сприятливого законодавчого
поля потребує порозуміння та поєднання зусиль різних гілок влади, перш за все
виконавчої та законодавчої, та дієвої підтримки суспільства.
Комментариев нет:
Отправить комментарий